Прописна істина. Хто придумав слов'янську абетку?

1. Слов'янська чи «слов'янська писемність»? Питань тут - цілий пласт, в тому числі і тих, чи була у...
2. Климент Охридський

Слов'янська чи «слов'янська писемність»?

Питань тут - цілий пласт, в тому числі і тих, чи була у слов'ян писемність до їх хрещення, і якщо була то яка саме. Але навіть якщо звернутися лише до сучасного стану справ - ми побачимо, що лише половина слов'янських народів пишуть кирилицею, при цьому під впливом Росії кирилиця стала основою писемності для великої кількості неслов'ян (Монголія, Таджикистан, Киргизія, Казахстан, Абхазія, Південна Осетія і майже все народи Росії). Серед слов'ян же поляки, лужичани, чехи, словаки, словенці, хорвати пишуть в основному латиницею. Cерби, чорногорці пишуть і кирилицею і латиницею. І лише в Росії, Україні, Білорусі, Болгарії та Македонії писемність тільки кирилична. До 1860-х років переважно на кирилиці розвивалася і писемність народів нинішньої Румунії, але з утворенням румунської держави був здійснений перехід на латиницю (сьогодні заснована на кирилиці писемність молдавської мови присутній лише в невизнаному Придністров'ї). У Казахстані теж існують плани переведення казахської мови на латиницю.

диякон Андрій Кураєв : Слово про кирилицю

... Кажуть, що Кирило і Мефодій створили старослов'янську мову. Це не так. Вони створили не старослов'янську мову і його абетку, а церковнослов'янська. Цією мовою ніхто не розмовляв. Це штучна мова для письма і молитви. Можна сказати, що Кирило і Мефодій - це наш православний Толкієн.

Толкієн придумав нову мову для свого Середзем'я - ельфів, орочі ... Толкієн це зробив для дітей. А Кирило і Мефодій нову мову створили для тих, хто в очах їхніх власних співвітчизників - греків - були орками. В 9 столітті грецьке національну свідомість дуже болісно переживало недавнє (в 7 столітті) вторгнення слов'ян на Балкани. Македонія - батьківщина найчарівнішої з грецьких воїнів - Олександра Македонського - стала слов'янської вотчиною. Можна було б солодко пестити свою справедливу ненависть, збирати приводи до помсти. Але Кирило і Мефодій пішли до слов'ян з любов'ю. У ті часи люди реагували нема на програми політтехнологів, а на очі людей. У слов'янських апостолів очі сяяли вірою і любов'ю. Тому їх дари взяли.

Те що церковнослов'янська мова штучний, означає що Кирило і Мефодій зважилися створити щось скоєно нове. Вони взяли грецьку граматику і методику, спосіб взаємного зв'язку і розстановки слів у реченні, і з'єднали це зі світом слов'янських слів. Якби ми сьогодні сопрягающей граматику однієї мови з основами іншої мови, то сьогоднішній плід Кирила і Мефолія звучав би так: «автомобілю ж сущу в гаражі бездействующу, я вийшов на торжище і взях таксі». Завдяки Кирилу і Мефодію наш російську мову до сих пір разюче відкритий до інших мов, спокійно приймає з них нові слова, але привчає їх жити за законами нашої мовної стихії. Якщо ми хочемо бути учнями Кирила і Мефодія, ми повинні їздити на метрі і ходити в пальто. Навіщо нам захищати іноземні слова від впливу нашої рідної мови і його правил?

Творчий прорив Кирила і Мефодія закликає нас не перетворюватися в ксерокопіювальні апарати. Ми повинні створювати реальність, а не просто віддзеркалювати її.

Буває, що великий учений не доживає до реалізації свого задуму. Головне підсумкове відкриття робиться його учнями. Але самих цих учнів створив все ж саме він. Ось так і Кирило і Мефодій. Вони поставили завдання і знайшли шляхи вирішення. Потім же вже інші вчені, йдучи цим шляхом, змогли здійснити культурну революцію. Кирило не створював кирилиці. Але його творчий імпульс був такий, що його учні це зробили. Виявляється, мало щось винайти. Треба ще вміти ввести це в життя і відстояти. Треба вміти зробити відкриття - технологією ...

Ікона Св.Климента Охридського, pravoslavieto.com , XIV-XV ст

Ще кілька років тому здавалося, що в епоху Інтернету у кирилиці немає майбутнього. Я пам'ятаю час, коли не можна було писати назву файлу слов'янськими літерами. І вже тим більше не можна було такої файл передавати електронною поштою. Але пройшли роки, і виявилося, що простіше комп'ютер навчити говорити по-російськи, ніж нам переучуватися на латиницю. Так що не потрібно боятися своєї спадщини і відчужуватися від нього. Треба не боятися зберігати і створювати свої світи. Головне, щоб і в тих світах, які ви створите самі, в центрі було б сонечко любові ...

Читати далі в блозі автора - http://diak-kuraev.livejournal.com/193540.html

глаголиця

Аж до середини XIX століття лінгвісти вважали, що глаголиця з'явилася пізніше кирилиці. Плутанини також сприяло, що її в Стародавній Русі називали «кірілловіцей» (тобто винаходом Кирила). Але потім були знайдені пергаменти, спочатку написані глаголицею, пізніше викреслити і написані заново на кирилиці. Башчанськая плита в Хорватії - один з найдавніших відомих пам'яток із зображенням букв глаголиці, XI століття

Найдавніша збережена глаголичні напис з точною датуванням відноситься до 893 року і зроблена в церкві болгарського царя Симеона в Преславі. А найдавніші російські рукописні пам'ятники (в тому числі «Київські листки», що датуються X століттям) були написані теж глаголицею і «не зовсім по-російськи», а скоріше як староболгарські.

Алфавіт пізньої глаголиці

Але тоді чому ж ми відзначаємо День слов'янської писемності і культури саме 24 травня, пов'язуючи його з іменами Кирила і Мефодія а не 9 серпня в пам'ять Климента Охридського? Тому що перший раз свято провели в Філіппополі (Пловдиві) в 1858 році, тоді в ще підпорядкованої туркам Болгарії. Ну а в 1858 році ще не знали, що Кирило і Мефодій винайшли тільки глаголицю.

sbitnevsv : Климент Охридський. Можливо, він створив кирилицю

Святі рівноапостольні Кирило і Мефодій відомі кожному носію слов'янської культури як творці азбуки. Безумовно, у витоків слов'янської книжності стоять саме вони, але тільки їм ми зобов'язані алфавітом, яким користуємося дотепер?

Створення слов'янської писемності було викликано необхідністю християнської проповіді серед слов'ян. У 862-863 рр. князь Моравії (одного з великих на той момент слов'янських держав) Ростислав направив посольство до Візантії з проханням надіслати місіонерів для ведення богослужіння слов'янською мовою. Вибір імператора Михайла III і патріарха Фотія упав на відомого апологета східного християнства Костянтина (прийняв згодом при чернечий постриг ім'я Кирило) і його брата Мефодія.

Близько трьох років вони пропрацювали в Моравії: переводили з грецької мови Біблію і богослужбові тексти, готували книжників з числа слов'ян, потім вирушили до Риму. У Римі брати і їхні учні були урочисто зустрінуті, їм було дозволено служити Літургію по-слов'янськи. Костянтину-Кирилу судилося померти в Римі (в 869 році), Мефодій повернувся до Моравії, де продовжував займатися перекладами.

Щоб повною мірою оцінити подвиг «вчителів словенських», потрібно уявити собі, що означало перевести на що не мав писемності мову Святе Письмо і богослужбові книги. Для цього досить пригадати, на які теми і яким чином ми спілкуємося в побуті, і порівняти це з вмістом біблійного тексту, тексту служби. У побуті нечасто заходить мова про складні культурних, філософських, етичних, релігійних поняттях.

Розмовна мова сам по собі не в змозі виробити засоби вираження таких складних смислів. Сьогодні, розмірковуючи на абстрактні теми, ми користуємося тим, що століттями створювалася в філософської, релігійної, літературної традиції, тобто традиції суто книжкової. Слов'янську мову IX століття цим багатством не володів.

Неписьменна мова слов'ян IX століття практично не мав засобів вираження абстрактних понять, а тим більше понять богословських, мало були в ньому розроблені складні граматичні, синтаксичні структури. Щоб зробити богослужіння зрозумілим для слов'ян, мова потребував найтоншої обробці. Необхідно було або знайти в самому слов'янською мовою, або ненав'язливо привнести з іншого (цією мовою став грецький) все необхідне для того, щоб ця мова стала здатним донести до людей Євангеліє, відкрити красу і сенс православної служби. Слов'янські вчителі віртуозно впоралися з цим завданням.

Перевівши Біблію і богослужбові тексти на слов'янську мову, відкривши слов'янам Євангеліє, Кирило і Мефодій разом з тим подарували слов'янам, книжкову, мовну, літературну, богословську культуру. Вони дали мови слов'ян право і можливість стати мовою спілкування людини з Богом, мовою Церкви, а потім і мовою великої культури, літератури. Значення подвигу братів для всього православного слов'янського світу воістину неможливо переоцінити. Але варто пам'ятати і про діяльність учнів Кирила і Мефодія, без яких місія Первоучителів не могла б бути завершена, але які, на жаль, залишаються в тіні своїх великих вчителів.

Місія Кирила і Мефодія зустріла опір. Мефодію довелося пережити близько двох років ув'язнення у в'язниці, а після його смерті противники східного християнства вигнали учнів Кирила і Мефодія з Моравії. Слов'янські книги почали спалюватися, служба на слов'янською мовою була заборонена. Частина вигнаних учнів вирушила на територію нинішньої Хорватії, а частина - в Болгарію.

Климент Охридський

Серед відправилися в Болгарію був один з видатних учнів Мефодія Климент Охридський. Саме він, на думку більшості сучасних учених, був творцем алфавіту, яким ми (нехай з незначними змінами) користуємося донині.

Справа в тому, що слов'янських абеток відомо дві: глаголиця і кирилиця. Глаголічеськіє букви дуже складні, вигадливі, мало схожі на літери будь-якого іншого алфавіту. Судячи з усього, автор глаголиці використовував елементи різних систем письма, в тому числі і східних, а деякі символи винайшов сам. Людиною, здатним виконати таку складну філологічну роботу був Костянтин-Кирило.

Кирилиця створена на основі грецького письма, при цьому її творець чимало потрудився над тим, щоб пристосувати грецьке лист під слов'янську фонетичну систему. На підставі кропіткої роботи з рукописами, вивчення їх лінгвістичних особливостей, території поширення, палеографических характеристик, дослідники прийшли до висновку, що глаголиця створена раніше кирилиці.

Климент (бл. 840 - 916), який втік від переслідувань з Моравії, був направлений болгарським царем Борисом на проповідь в Охрід. Тут їм була створена найбільша школа слов'янської писемності, один з найважливіших центрів слов'янської культури. Тут велися переклади, складалися оригінальні слов'янські твори духовного змісту (пісні, гімни, житія). Климент Охридський по праву може бути названий одним з перших слов'янських письменників. Надзвичайно великою була і робота Климента з навчання дорослих та дітей грамоті: за найскромнішими підрахунками, він долучив до слов'янської писемності близько 3500 осіб ... Климент Охридский прославлений у лику святих рівноапостольних. Пам'ять його звершується 27 липня і 25 листопада.

http://www.pravmir.ru/kliment-oxridskij-kto-sozdal-russkuyu-azbuku/

Читати далі в блозі автора - http://sbitnevsv.livejournal.com/372047.html