10 фактів про Аліє Юсупової, які мало хто знає

1. повідомити про помилку

• повідомити про помилку

  Помилка відправлена. Дякуємо!

• печатка

Найтитулованіша представниця казахстанської художньої гімнастики розповіла про Олімпіадах, Ірині Вінер і знайомстві з чоловіком.
На моїх перших Олімпійських іграх в Афінах у 2004році я вперше представляла Казахстан в еліті художньої гімнастики. Брала участь на Іграх завдяки моєму тренеру Катерині Іванівні Панченко та найголовнішого корифея нашого виду спорту Ірині Вінер. У столиці Греції за підсумками багатоборства я стала четвертою. На наступній Олімпіаді, яка пройшла в 2008-му в Пекіні я була п'ятою, а четверте місце зайняла росіянка Ольга Капранова. Вона допустила серйозну помилку і вилетіла з трійки призерів. Наші підсумкові оцінки були практично однакові.
У 1998 році в Москві були перші Всесвітні юнацькі Олімпійські ігри, там мене і помітила Ірина Олександрівна Вінер. Навіть запам'ятала моє прізвище. Коли після змагань я підійшла до неї і сказала: «Ірина Олександрівна, можна з вами сфотографуватися?», Вона відповіла: «Звичайно можна Юсупова, бачиш я навіть прізвище твою запам'ятала!». У фіналі зі скакалкою я посіла п'яте місце, для Казахстану це був дуже високий результат. Ще раз вона мене помітила в 2000году на Гран-прі в Москві. Переговорила з моїми наставниками і запропонувала їм працювати зі мною в столиці Росії, виступаючи при цьому за Казахстан.
Порушувати спортивний режим в школі Ірини Вінер неможливо. У 16 років все було дуже серйозно. Або ти тренуєшся на найвищому рівні, або ти займаєшся для себе і відвідуєш одне тренування в день. Я прийняла рішення серйозно займатися для того, щоб чогось досягти в спорті.
Я підтримую зв'язок з усіма своїми колишніми суперницями зі змагань. Також як і я вони - тренери. Я спілкуюся і з Аліною Кабаєвою, і з Іриною Чащина, і з Ольгою Капрановою. Ольга чотири рази приїжджала до нас на турнір, який проводиться в Казахстані в мою честь. Аліна до нас поки так і не приїхала. Але у неї на це - об'єктивні причини: вона була депутатом Держдуми Росії.
Зараз треную дівчинку з Шимкента Сабіну Ашірбаеву. Вона моя перша учениця, яка в 15 років виконала норматив майстра спорту міжнародного класу. Це дуже велике досягнення, тому що до цього ніхто не виконував у нас в країні так рано такий норматив. Вона посіла третє місце на Азіатських іграх в Інчхоні в командних вправах. Я являюсь її особистим наставником і головним тренером країни. У нас ранній вид спорту, якщо вони в п'ять років приходять в секцію, то в 20 років завершують спортивну кар'єру. Не кожен витримає таке.
З моїм майбутнім чоловіком ми познайомилися в 2007 році. Мені зателефонував молодий чоловік, представився Нуржанов, сказав що ми з ним колись вчилися разом в одному Університеті в Шимкенті. Перше враження про нього - молодий, симпатичний чоловік, який хоче чогось досягти в житті. Нуржан почав красиво доглядати за мною: надсилав квіти і фрукти, навіть коли я була змаганнях або зборах. Познайомилися ми, коли він працював в МВС в Астані. Потім його по роботі перевели в Шимкент. Там ми 12 грудня 2009 року і одружилися. Наш синок народився 12 грудня 2012 року саме в день нашого весілля.
Старшій донечці, Аміні, чотири роки. Вона ходить в садок і відвідує секцію гімнастики. Пару раз брала її на роботу, їй дуже сподобалася і стала просити водити мене частіше. Ходить вона з задоволенням, займається в групі з 6-7 річними дітьми. Менше ніж за місяць вона навчилася робити місток, перекид, шпагат і крутити обруч. Я не думала, що у неї це вийде, Аміна молодець. Це тому, що тренер хороший, зміг зацікавити. Вона дуже любить свого тренера Гані Нурлановну. Синочку в п'ятницю 12 грудня виповниться два роки. Плануємо ще дітей, але пізніше.
У мене не так багато часу, щоб постійно балувати своїх близьких всякої смакотою в моєму виконанні. Будинки готує нянечка або домробітниця. Але якщо готую я, то виходить дуже смачно тому, що мої діти в їжі трохи вибагливі, якщо їм щось не подобаються - не їдять. Чоловік любить, коли я готую запечені в духовці страви.
Я дуже люблю російського письменника Бориса Акуніна. Перечитала все його книги. Також сподобалася книга, написана Деном Брауном - «Код да Вінчі». Мені настільки сподобатися вона, що я попросила в підібрати до мого виступу на Олімпіаді в Пекіні музику з цього кінофільму. Музику я слухаю цілеспрямовано, підбираючи під гімнасток. У нас дозволено в одній програмі використовувати пісню зі словами. У кіно ходимо всією сім'єю, коли є час. Стежимо за новинками, ходимо на прем'єри.
Моєю мрією з дитинства було взяти участь в Олімпійських іграх. І я двічі виконала її.