Арешт двох судів в порту Одеської області як уособлення протидії країні-агресору

Після підписання угоди про реструктуризацію зовнішнього боргу України стає все складніше пояснювати свою повільність в застосуванні санкцій до російських юридичним і фізичним особам, причетним до фінансування або політичної підтримки тероризму, а також до партнерів таких осіб. Хоча для цього українським правоохоронцям цілком достатньо лише дотримуватися чинного законодавства.

Зокрема, мова про резолюцію Генеральної асамблеї ООН від 27 березня і Законі «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Під тиском волонтерських організацій Генпрокуратура почала реагувати на порушення, по крайней мере, в області заборон на відвідування українськими та іноземними судами портів окупованого Криму, але робить це не дуже оперативно і не завжди послідовно.

Так, за даними моніторингової групи фонду «Майдан закордонних справ», в порушення згаданих постанов у порти кримського півострова заходили 86 судів : 38 російських, 22 турецьких, 13 грецьких, по два - німецьких, італійських, румунських і сінгапурських, по одному болгарському, єгипетському, панамському, естонському і українському. Останнє - універсальний «вантажівка» Seashell, що належить одеській компанії Md Shipping (власники - Ігор Авраменко та Анатолій Чабан). Порушення зійшло фірмі з рук. Відносно двох інших судів, які повторили цей «трюк», - AMUR-2520 і AMUR-2521 заходи все ж були прийняті. Обидва вони заарештовані в порту Іллічівська.

Ігор Авраменко та Анатолій Чабан

Хочеться сподіватися, що «непорозуміння» буде усунуто, і Генпрокуратура все ж доведе справу до логічного завершення і буде активно перешкоджати спробам вищезазначених одеських бізнесменів зняти арешти з судів, особливо з огляду на те обставини, що область дії санкцій постійно розширюється. Наприклад, згідно із заявою міністра закордонних справ Павла Клімкіна, незабаром до списків російських громадян, причетних до злочинів проти громадян України (як в якості терористів, так і їхніх спонсорів, а також виконавців волі злочинного режиму в Москві) приєднаються фігуранти так званого списку «Сенцова -Савченко ».

Безсумнівно, навантаження на прокуратуру і судову систему зросте. Питання в тому, наскільки профільна інфраструктура справляється сьогодні. Західні партнери України використовують досить об'єктивні аргументи - вони, а в першу чергу це стосується АПК країн Західної і Центральної Європи, взяли на себе основний удар втрати в минулому перспективних ринків, в той час як Україна досі не гребує купувати у Росії газ, вугілля і електроенергію. При цьому контраргумент про системні і масштабних зв'язках вже не працює - товарообіг між Україною і Росією з травня 2014 по травень 2015 го скоротився втричі, він фактично відсутній в рамках промислової кооперації і в інших сферах (виняток - енергетика і банки).

Можливо, розгадка щодо млявою роботи українських силових органів по російському бізнесу криється саме в інтересах, пов'язаних з фінансовим і енергетичним секторами?

Ще в лютому Сбербанк Росії прийняв рішення збільшити статутний фонд київського публічного Акціонерного товариства «Дочірній банк Ощадбанку Росії» на 1,47 млрд грн (175%). Мета збільшення статутного капіталу - наростити активи, залучити в якості клієнтів великі підприємства і розвинути мережу філій. Таким чином, статутний капітал банку досягне 2,31 млрд грн, шляхом закритого розміщення акцій. Тоді ж «ВТБ БАНК» здійснив аналогічну процедуру збільшення статутного капіталу на 4,2 млрд грн шляхом приватного розміщення додаткових акцій. Після збільшення статутний капітал банку склав 10,8 млрд гривень.

Цвіте і пахне українсько-російське співробітництво в енергетиці. Так, в липні цього року Росія стала найбільшим постачальником дизельного палива на ринок України, вперше з листопада 2013 року перехопивши лідерство у Білорусі. У липні баланс українського ринку світлих нафтопродуктів зріс до 680 тис. Т. Основний внесок в цю динаміку стався за рахунок збільшення імпортних поставок дизпалива, які виросли майже на 8%, - до 446 тисяч тонн. За підсумками 7 місяців частка білоруського продукту на українському ринку знизилася з 60% до 44%. У свою чергу Росія, наростивши поставки більш ніж в два рази, обійшла Білорусь, відвантаживши у липні 182 тис. Тонн дизпалива. Та й українське міністерство енергетики продовжує торгуватися з «Газпромом» з питання імпорту "блакитного палива», вибиваючи знижку на рівні 20%. Можливо, це якийсь тролінг, але іноді створюється враження, що країна і її керівництво живуть в паралельних реальностях.

Не можна, звичайно, сказати, що Київ взагалі нічого не робить. Так, за поданням СБУ Міністерство економічного розвитку і торгівлі України застосувало до ЗАТ «Конті-Рус», зареєстрованому в місті Курськ Російської Федерації, спеціальні санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності. Підставою для застосування санкцій стала раніше ініційована СБУ перевірка, за результатами якої ДП «Всеукраїнський державний центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів встановив», що кондитерські вироби «Конті-Рус» імпортуються з Росії з порушенням вимог статей 20 і 40 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів». Цими статтями забороняється імпорт в Україну харчових продуктів, які є небезпечними, непридатними до споживання, неправильно маркованими або не відповідають технічним регламентам або санітарним заходам. Тобто, обмеження діяльності цього підприємства обгрунтовано дією зовсім іншого законодавчого акту.

Крім того, якщо мала місце продаж Борисом Колесніковим (незважаючи на посаду в «тіньовому кабінеті» партії «Опозиційний блок», екс-віце-прем'єр частіше буває в Москві, ніж в Києві. Власне, в столиці країни-агресора вчиться і живе його син Костянтин) своєї фірми росіянам, то це за великим рахунком внутриукраїнська історія. А, можливо, справа взагалі в конкуренції. Адже продукція ЗАТ «Конті-Рус» імпортується з Росії на адресу АТ ПО «Конті», зареєстрованого в місті Костянтинівка Донецької області.

На щастя, Україна, яка приєдналася до режиму санкцій ЄС, США і країн «Великої сімки» лише 25 січня цього року, все ж позбавила 160 російських компаній ліцензій і дозволів, які дають право на певні види діяльності. Зокрема, резиденти Російської Федерації, які підпадають під санкції ЄС, США, Швейцарії та країн «Великої сімки», не зможуть отримувати пасивні доходи у вигляді роялті та відсотків на території України, а також брати участь в приватизації та оренди державних підприємств. Крім того, Мінекономрозвитку підготувало законопроект, що забороняє приватизацію державного майна на тимчасово окупованих територіях. Однак горезвісний остаточний список осіб, які підпадають під санкції, досі прихований від громадськості, а доля законопроекту невідома.

Цікаво, чи входить в цей реєстр екс-віце-спікер Держдуми Олександр Бабаков, який є мажоритарним акціонером українських обленерго, або є свідчення того, наскільки активно він допомагає становленню української армії і спецслужб, спокутуючи гріхи перед українським народом? Або, може бути, помічений у великій донорської допомоги українській боротьбі за незалежність російський олігарх Костянтин Григоришин?

Автор - Філіп Миколаїв