17 відомих фраз, які були вирвані з контексту, після чого їх зміст змінився на протилежний

1. Про мертвих або добре, або нічого
2. Любові всі віки покірні
3. Вік живи вік учись
4. народ мовчить
5. Мета виправдовує засоби
6. Істина у вині
7. Релігія є опіум для людей
8. Виняток підтверджує правило
9. Кожна кухарка повинна вміти управляти державою
10. Є людина - є проблема, немає людини - немає проблеми ...
11. Сталін прийняв Росію з сохою, а залишив з атомною бомбою
12. Справі час потісі годину
13. Благими намірами вимощена дорога в пекло
14. Договори з росіянами не варті паперу, на якому написані
15. В СРСР сексу немає!
16. Куля - дура, штик - молодець
17. Брехня заради порятунку

Фактрум наводить кілька прикладів того, як сильно може спотворитися сенс висловлювання, якщо вчасно не звіритися з першоджерелом.

Про мертвих або добре, або нічого

[Media-credit name = "Джерело фотографій: Pikabu.ru» link = "http://pikabu.ru/story/17_izvestnyikh_fraz_kotoryie_vyirvanyi_iz_konteksta_4401097" align = "alignright» width = »450"] [/ Media-credit]

«Про мертвих або добре, або нічого, крім правди», - вислів давньогрецького політика і поета Хілона з Спарти (VI ст. До н. Е.), Наведене істориком Діогеном Лаертським (III в. Н. Е.) В його творі « життя, вчення і думки прославлених філософів ».

Любові всі віки покірні

Цитата з «Євгенія Онєгіна», яку часто використовують, пояснюючи палкі почуття людей в роках або з великою різницею у віці. Однак варто прочитати строфу цілком, стає зрозуміло, що Олександр Сергійович мав на увазі зовсім не те:

Любові всі віки покірні;
Але юним, незайманим серцям
Її пориви доброчинні,
Як бурі весняні полях:
В дощі пристрастей вони свежеют,
І оновлюються, і зріють -
І життя могущая дає
І пишний колір і солодкий плід.
Але в вік пізній і безплідний,
На повороті наших років,
Сумний пристрасті мертвої слід:
Так бурі осені холодної
У болото звертають луг
І оголюють ліс навколо.

Вік живи вік учись

Дуже відома фраза, яку можна почути буквально від кожного вчителя і яку люблять наводити як аргумент для обгрунтування важливості вивчення того чи іншого предмета, насправді ж неповна і часто помилково приписується Леніну.

Автор оригінальної фрази - Луцій Анней Сенека, і звучить вона так: «Вік живи - вік учись того, як слід жити».

народ мовчить

Знамените «народ мовчить» прийнято вважати чином мовчазною покірності російського народу, готового прийняти будь-яке рішення влади і взагалі будь-яку владу.

Однак у Пушкіна - рівно навпаки. Поема закінчується тим, що після кривавої розправи над Годуновим народу представляють нового царя.

«Мосальские: Народ! Марія Годунова і син її Феодор отруїли себе отрутою. Ми бачили їх мертві трупи. Народ в жаху мовчить.

Мосальские: Що ж ви мовчите? кричіть: хай живе цар Димитрій Іванович!

Народ мовчить ».

Мета виправдовує засоби

Повний варіант фрази, автором якої є засновник ордена єзуїтів Ігнатій Лойола: «Якщо мета - порятунок душі, то мета виправдовує засоби».

Істина у вині

Знамените висловлювання Плінія Старшого «Істина у вині». Насправді, у фрази є продовження «а здоров'я в воді». В оригіналі «In vino veritas, in aqua sanitas».

Релігія є опіум для людей

Релігія - опіум. Фраза, популярна у атеїстів, теж вирвана з контексту. Карл Маркс писав у вступі до праці "До критики гегелівської філософії права» (1843): «Релігія - це повітря пригнобленої тварі, серце безсердечного світу, а так само душа бездушною ситуації. Подібно до того, як вона - дух бездушних порядків, релігія - є опіум для людей! »Тобто релігія зменшує біль суспільного буття в нелюдське суспільстві.

Виняток підтверджує правило

Цю фразу, яка очевидно нелогічна, застосовують абсолютно невірно. Вираз це утворилася як парафраз з промови Цицерона в захист Луція Корнелія Бальба старшого. Звинувачували його в тому, нібито він отримав римське громадянство незаконно. Справа слухалася в 56 р. До н.е. е.

Бальб був уродженцем Гадеса (суч. Назва Кадіс), служив під керівництвом Помпея, з яким зійшовся і дружив; Помпей і був спонсором його громадянства. Підгрунтя звинувачення була, як і в більшості тогочасних гучних справ, політичної. Хоч сам Бальб був активний політично, але удар, безумовно, прямував на тріумвірів Першого тріумвірату (Цезаря, Красса і Помпея).

На захист Бальба виступали не тільки Цицерон, але і Помпей і Красс. Справа була виграна. У своїй промові Цицерон наводить такий аргумент. У деяких міждержавних угодах про взаємне визнання Риму з сусідніми країнами був пункт, явно виключає подвійне громадянство: жителі тих країн не могли стати римськими громадянами, які не відмовившись спершу від свого. Громадянство Бальба було подвійним; це і була формальна сторона звинувачення. Цицерон говорить, що, оскільки в деяких угодах такий виняток є, то ті угоди, в яких його немає, підкоряються протилежного правилом, а саме дозволяють подвійне громадянство. Іншими словами, якщо існує виняток, то повинно бути і правило, з якого це виняток зроблено, навіть якщо це правило явно ніколи не формулювалося. Таким чином, існування винятків підтверджує існування правила, з якого ці винятки робляться.

Чи не виключення підтверджують правило, а існування винятків підтверджує існування правила!

Кожна кухарка повинна вміти управляти державою

Фраза приписується В. І. Леніну. Насправді саме в такому вигляді він її не говорив. У своєму творі «Чи втримають більшовики державну владу» (жовтень 1917) від писав:

«Ми не утопісти. Ми знаємо, що будь-який чорнороб і будь-яка куховарка не здатні зараз же вступити в управління державою. У цьому ми згодні і з кадетами, і з Брешковской, і з Церетелі. Але ми відрізняємося від цих громадян тим, що вимагаємо негайного розриву з тим забобоном, ніби управляти державою, нести буденну, щоденну роботу управління в стані тільки багаті або з багатих сімей узяті чиновники. Ми вимагаємо, щоб про бучение справі державного управління велося свідомими робітниками і солдатами і щоб розпочато було воно негайно, т. Е. До навчання цьому негайно почали залучати всіх трудящих, всю бідноту ».

Є людина - є проблема, немає людини - немає проблеми ...

Приписувана Сталіну фраза насправді ніколи їм виголошена була. Ця фраза належить лауреату Сталінської премії, письменнику Анатолію Рибакову, і була вкладена їм в уста Сталіна в романі «Діти Арбата» (1987). Пізніше, в автобіографічному романі «Роман-спогад» (1997) Рибаков розповів історію виникнення цієї фрази. За спогадами знайомих Рибакова, він дуже пишався тим, що складена ним фраза «розкручена» як реальне висловлювання вождя.

Сталін прийняв Росію з сохою, а залишив з атомною бомбою

Цю фразу приписують Черчіллю. На ділі вона належить британському історикові Ісааку Дойчеру. Сама фраза вперше з'явилася в некролозі, присвяченому Сталіну, в 1953 році в газеті "The Times". Потім в 1956 році перекочувала до статті про Сталіна в Британській Енциклопедії.

Дослівно в некролозі вона виглядала наступним чином:

«Тим не менше, протягом останніх трьох десятиліть особа Росії почало змінюватися. Суть справді історичних досягнень Сталіна полягає в тому, що він прийняв Росію з сохою, а залишає з ядерними реакторами. Він підняв Росію до рівня другої індустріально розвиненої країни світу. Це не було результатом чисто матеріального прогресу і організаційної роботи. Подібні досягнення були б неможливі без всеосяжної культурної революції, в ході якої все населення відвідувало школу і дуже напружено вчилося ».

Справі час потісі годину

Зараз вживається в значенні «Багато працюй, мало розважайся». Приказка йде з тих часів, коли слова «час» і «час» були синонімами. Тобто приказка означала: «Справі час, потісі час». Або, кажучи сучасною мовою, на все свій час, і не більше. Хоча той сенс, який вкладають в це вираження зараз, мабуть, навіть краще, ніж початковий.

Благими намірами вимощена дорога в пекло

Багато хто чомусь вважає, що ця фраза є синонімічно до фрази «не роби добра - не отримаєш зла» або «хотіли як краще - вийшло як завжди». Хоча в оригіналі фраза повинна звучати так: «Пекло сповнена добрими намірами, а небеса сповнені добрими справами», або як варіант: «Благими намірами вимощена дорога в пекло, благими справами дорога в рай».

Договори з росіянами не варті паперу, на якому написані

Одна з стали знаменитими цитат, якою намагаються принизити Росію і росіян взагалі належить німецькому канцлеру Отто фон Бісмарка і насправді вирвана з контексту його висловлювання:

«Не сподівайтеся, що одного разу скориставшись слабкістю Росії, ви будете отримувати дивіденди вічно. Росіяни завжди приходять за своїми грошима. І коли вони прийдуть - не сподівайтеся на підписані вами єзуїтські угоди, нібито вас виправдовують. Вони не варті того паперу, на якому написані. Тому з російськими варто або грати чесно, або взагалі не грати ».

В СРСР сексу немає!

Фраза, джерелом якої послужило висловлювання однієї з радянських учасниць телемосту Ленінград - Бостон ( «Жінки говорять з жінками»), що вийшов в ефір 17 липня 1986 року. В ході спілкування американська учасниця телемосту задала питання: «... У нас в телерекламі все крутиться навколо сексу. Чи є у вас така телереклама? ». Радянська учасниця Людмила Іванова відповіла: «Ну, сексу у нас ... (сміх) сексу у нас немає, і ми категорично проти цього!». Після цього аудиторія розсміялася, і якась із радянських учасниць уточнила: «Секс у нас є, у нас немає реклами!». У побут увійшла перекручена і вирвана з контексту частину фрази: «В СРСР сексу немає».

Куля - дура, штик - молодець

В оригіналі фраза Суворова звучала:

«Бережи кулю на три дні, і іноді і на цілу кампанію, як ніде взяти. Стріляй рідко, та влучно; багнетом коли міцно. Куля обмішулітся, багнет НЕ обмішулітся: куля - дура, штик - молодець ».

Тобто, банальний заклик економити боєприпаси, бо можуть бути проблеми з поставками нових.

Брехня заради порятунку

Традиційно під цими словами мається на увазі брехня цілком допустима - виправдана тим, що вона нібито йде на благо обманювати і таку брехню, як прийнято вважати, дозволяє і благословляє Біблія.

Але ця крилата фраза зобов'язана своїм народженням некоректного використання біблійного тексту. У Біблії ніде не говориться про «брехні на спасіння», тобто брехні, яку можна зрозуміти і пробачити. У старослов'янській тексті Біблії сказано (Старий Заповіт, Псалтир, псалом 32, ст. 17): «Брехня кінь для спасіння, в безлічі ж сили своея не врятується». Переклад: «кінь ненадійний для порятунку, і великістю сили своєї».

Таким чином, тут взагалі не йдеться ні про брехню, ні, тим більше, її виправдання.