Керуйте своїми грошима!

Нагадаємо, що 7 червня в готелі «Русь», Київ, відбулася 5-та ювілейна спеціалізована конференція-практикум «Фармбюджет-2012», організаторами якої виступили компанії «МОРІОН» та «Proxima Research». На даний момент в Україні впроваджується програма імпортозаміщення лікарських засобів, ведеться підготовка до чемпіонату Європи з футболу «ЄВРО-2012», також на етапі підготовки - чергові реформи в різних сферах державної діяльності. Перед складанням бюджету фармкомпанії на наступний рік необхідно врахувати всі чинники, прямо або побічно впливають на його формування. При цьому також слід приділити увагу даними про розвиток економіки провідних країн світу. Адже ситуація в Україні, в тому числі і стабільність національної валюти, багато в чому залежить від глобальної економіки.

Традиційно конференція розпочалася з огляду тенденцій розвитку економічної ситуації в світі та Україні. Загальний стан економіки в розрізі основних макроекономічних показників представив Леонід Гуляницький, доктор технічних наук, професор Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України.

Макроекономічні показники провідного економічного держави - США - демонструють слабкий приріст. На сьогодні підвищення ВВП в цій країні складає близько 2%, з них ¾ виявилося в складських запасах. Витрати домогосподарств (осіб або групи осіб в США, що займають окреме житлове приміщення) залишаються стабільними, при цьому відзначається скорочення норми заощаджень населення країни. Промисловість США пішла шляхом оптимізації виробництва за рахунок зменшення чисельності співробітників.

У 2011 році передбачається, що зростання державного боргу США складе близько 20%. Таким чином, очікувати бурхливого розвитку економіки США не доводиться. Для того щоб економіка почала стрімко розвиватися, необхідний зростання споживання домогосподарств і зменшення боргів.

Щодо Європи особливі побоювання в 2011 р викликає ситуація в економіці таких країн Єврозони, як Португалія, Греція та Ірландія. Позитивні прогнози зарубіжних аналітиків стосуються таких країн Європейського Союзу, як Естонія і Польща.

В Єврозоні продовжує збільшуватися інфляція, яка за минулий рік зросла на 2,8%. Ціни виробників в річному обчисленні підвищилися в Єврозоні на 6,7%, а в ЄС - на 7,4%.

У нашого північного сусіда - Росії - приріст ВВП склав 4,1%, основне підвищення якого відбувається за рахунок продажу нафти.

За результатами I кв. 2011 року в Україні дефіцит зовнішньоторговельного балансу досяг 9 млрд грн. Таким чином, можна говорити про відсутність позитивних зрушень у цій сфері. При цьому державний борг за I кв. 2011 р стрімко зріс на величину, яка в минулому іноді відповідала річного приросту.

Позитивними моментами можна вважати інформацію Державного комітету статистики про помірне зростання споживчих цін і збільшенні реальних доходів населення.

Що стосується державних витрат на охорону здоров'я, то в 2010 році вони склали 4,1% ВВП України. Для порівняння в 2009 році цей показник був на рівні 4%.

Користуючись власними розрахунками і даними, наданими компанією «Proxima Research», доповідач представив прогноз розвитку обсягу роздрібного ринку лікарських засобів в грошовому вираженні на 2012 р Відповідно до песимістичним сценарієм обсяг ринку лікарських засобів в грошовому вираженні може скласти 9,5%, а оптимістичним - 14 , 9%.

Для реалізації оптимістичного сценарію необхідно, щоб Україна обійшли стороною всі ризики, пов'язані з політичною та економічною ситуацією в країні, і перш за все була стабільною національна валюта.

Постійний моніторинг всіх макроекономічних показників на регулярній основі - досить складний і трудомісткий процес. На сьогодні на вітчизняному фармринку існує унікальний інструмент, який значно полегшує аналіз цих показників.

Сергій Іщенко, директор компанії «Proxima Research», продемонстрував на практиці всім учасникам конференції в режимі on-line, наскільки легко використовувати дані розвитку фармринку і макроекономічних індексів країни при формуванні бюджету за допомогою Business Intelligence додатки «PharmXplorer» на платформі QlikView компанії «QlikTech» . «PharmXplorer» являє собою on-line BI-рішення, що забезпечують топ-менеджмент компаній необхідною інформацією в потрібний час в потрібному місці.

В даному додатку консолідовані всі необхідні дані з відкритих державних джерел - Державного комітету статистики, Національного банку України, Міністерства фінансів та ін. Це прогнозований рівень ВВП, баланс імпорту / експорту, дані про інфляцію (на фармринку, в цінах виробника, споживчого кошика). Також в додатку містяться демографічні показники населення України і їх структура, доходи населення, номінальна середньомісячна зарплата в розрізі регіонів (важливо враховувати при розподілі ресурсів по кожному регіону окремо), заборгованості з виплати зарплати і рівень безробіття в країні. У додатку надано також динаміка курсу основних валют в реальному часі.

Використовуючи цю програму, користувач може з легкістю відстежувати тренди роздрібного та госпітального сегментів лікарських засобів, а також їх динаміку в розрізі вітчизняного і зарубіжного виробництва, Rx- / ОТС-препаратів. В режимі on-line доповідач продемонстрував динаміку сегментів за останні 2 роки, де було зазначено, що в грошовому вираженні випереджаючими темпами збільшується обсяг продажів вітчизняних виробників, а в натуральному - в поточному році зарубіжні виробники демонструють вищі темпи зростання, ніж вітчизняні.

Повертаючись в недавнє минуле - квітень 2011 року р слід зазначити, що обсяг ринку роздрібних продажів лікарських засобів склав 1,8 млрд грн., Збільшившись на 18% в порівнянні з аналогічним періодом 2010 р При цьому обсяг роздрібних продажів лікарських засобів вітчизняного та зарубіжного виробництва збільшився на 22 і 16% відповідно. Внесок в 13% приросту обсягу роздрібних продажів вітчизняних лікарських засобів було обумовлене підвищенням вартості цієї продукції в порівнянні з 2010 р Тоді як у зарубіжних приріст за рахунок інфляційної складової майже вполовину менше.

Також було продемонстровано співвідношення між рецептурними і безрецептурних сегментами лікарських засобів в грошовому виразі, яку коливається в діапазоні 50:50. При цьому темпи зростання рецептурного сегмента незначно випереджають такі безрецептурного з відповідним приростом частки Rx-сегмента в загальному обсязі продажів лікарських засобів в грошовому вираженні. Можливо, ця тенденція в майбутньому збережеться і її слід врахувати при складанні бюджету.

Що стосується розвитку госпітального сегменту, то його питома вага в загальному обсязі ринку ліків в останні роки неухильно зменшується і за підсумками 2010 р становить 15% всього обсягу продажів лікарських засобів в грошовому вираженні.

Володіючи таким потужним арсеналом інформації та ознайомившись з можливими тенденціями на фармринку, можна приступати до вивчення його майбутніх перспектив.

До уваги учасників конференції також був представлений створений в додатку «PharmXplorer» рейтинг провідних маркетуючих організацій, брендів лікарських засобів, в розрізі груп АТС-класифікації.

Рейтинг формується за обсягом роздрібної реалізації і госпітального споживання в досліджуваний період із зазначенням абсолютної величини приросту по відношенню до попереднього року. Індекси зростання вказують, чим був зумовлений приріст, - збільшенням споживання упаковок, перерозподілом споживання з дешевших на дорогі, збільшенням вартості або виведенням нових лікарських засобів. Також в рейтингу вказані показники зміни промоційної активності учасників по основних каналах промоції: візитів медичних представників до лікарів в розрізі спеціальностей і до фармацевтам, вкладення в ТБ-промоцію. Таким чином, за допомогою цієї програми на прикладах учасники конференції змогли переконатися в легкості отримання інформації про те, за рахунок чого збільшилася реалізація кожної з топ-10 маркетуючих організацій за обсягом аптечних продажів лікарських засобів в грошовому вираженні.

Аналогічний аналіз був продемонстрований в розрізі брендів, АТС-груп та ін.

Для того щоб кожен учасник конференції міг не тільки на власні очі побачити і почути про можливості «PharmXplorer» в теорії, але і використовувати всю міститься в ньому інформацію на практиці, організатори конференції забезпечили персоніфікований on-line доступ, вказавши логін і пароль для on-line доступу на бейджиках.

Використовуючи ці дані, кожен присутній отримав доступ через інтернет до «PharmXplorer» в режимі on-line і можливість аналізувати інтегровані дані одночасно з доповідачем. Більш того, учасники конференції зможуть і далі тримати руку на пульсі подій на фармринку і економічної ситуації в країні - організатори надали гостям конференції право користування цими сторінками «PharmXplorer» до наступної аналітичної конференції організаторів на якій будуть представлениновие розроблені сторінки додатка «PharmXplorer».

Після комплексного аналізу розвитку вітчизняного фармринку в додатку Business Intelligence, цікаво було б розглянути розвиток фармринку через призму участі в його житті державних органів влади. Що ж відбувається з державним фінансуванням системи охорони здоров'я в останні роки і які перспективи? Більш докладно про це розповів Євген Кунда, директор з розвитку компанії «МОРІОН». Багато говорять про державні кошти, які регулярно виділяються на охорону здоров'я. Експертний аналіз продемонстрував, що за останні три роки обсяг витрат на охорону здоров'я в національній валюті поступово збільшувався і в 2010 р склав 44,7 млрд грн. Однак в доларовому еквіваленті 2010 р поки не досяг рівень 2008 р

Примітний профіль розподілу цих коштів. Близько 3/4 всіх витрат на охорону здоров'я припадає на зарплату, оплату комунальних послуг та продукти харчування. Тільки близько 10% витрачається за статтею «Медикаменти та перев'язувальні матеріали». На усвідомлені державні програми (туберкульоз, СНІД, імунопрофілактика та інші) виділяється близько 5% загальної суми витрат.

План на 2011 р практично не відрізняється від фактичної суми за 2010 р і становить 45,0 млрд грн. Проте, не слід забувати про те, що така частка, яка з точки зору постачальників діагностичного обладнання медичного призначення та операторів фармацевтичного ринку може вважатися цільової, становить близько 10%, тобто близько 4,5 млрд грн. Очевидно, що в умовах стагнації рівня державних витрат на охорону здоров'я завдання пошуку ресурсів зростання доходів компаній-виробників за рахунок оптимізації внутрішніх процесів набуває особливої ​​актуальності.

Великий інтерес аудиторії викликала доповідь Валерія Стеціва, директора Департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров'я МОЗ України, в якому були озвучені основні тенденції та прогнози щодо державного регулювання українського фармацевтичного ринку.

У сформованій сьогодні ситуації, безумовно, досить складно робити прогнози розвитку фармринку. Всі представники фармбізнесу є свідками структурних і кадрових змін в МОЗ України. Одна з ключових завдань Міністерства - донести до представників фармбізнесу інформацію про зміни, що відбуваються в сфері державного регулювання обігу лікарських засобів. Адже без цього розуміння учасники фармринку не зможуть розвиватися і будувати навіть короткострокові плани з розвитку бізнесу.

В. Стеців нагадав, що бюджет 2010 р формувався за старим механізмом. Передбачається, що до кінця нинішнього року ситуація в сфері державних закупівель лікарських засобів стабілізується. А вже в наступному році новий бюджет буде формуватися збалансовано. В. Стеців висловив упевненість, що бюджет, що виділяється на потреби системи охорони здоров'я, буде збільшуватися. Міністерство охорони здоров'я, в свою чергу, буде прагнути до оптимізації витрат з метою максимального задоволення потреб в госпітальному сегменті.

На думку доповідача, формуванням політики ціноутворення повинно займатися Міністерство економіки і Міністерство фінансів, а не профільне міністерство. Першим кроком на цьому шляху було запровадження декларування зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби, які можуть закуповуватися за гроші місцевого і державного бюджету.

На даний момент реєстр оптово-відпускних цін містить відомості про більш ніж 3 тис. Лікарських засобів. З них, за словами доповідача, частка вітчизняних препаратів становить більше 50%, а зарубіжних - понад 40%.

Сьогодні актуальним питанням є внесення даних до реєстру оптово-відпускних цін. Міністерство планує закупити лікарські засоби по 224 міжнародними непатентованими назвами, а сьогодні до реєстру внесені дані, що стосуються тільки 174 з них.

Як запевнив В. Стеців, процес ціноутворення в частині закупівель планується контролювати тільки в розрізі державних закупівель лікарських засобів.

Про підводні камені, які існують в проекті концепції Державної цільової програми «Розвиток імпортозамінних виробництв в Україні та заміщення імпортованих лікарських засобів вітчизняними, в тому числі біотехнологічними препаратами та вакцинами», розповів Володимир Ігнатов, виконавчий директор «AIPM Ukraine».

Державна політика регулювання розвитку фармацевтичної галузі рухається по шляху реформування системи охорони здоров'я. І одним з головних пунктів реформ є впровадження системи реімбурсації (повне або часткове відшкодування вартості лікарських засобів для амбулаторного лікування пацієнтів). Для фармацевтичних компаній це означає зміну моделі фінансування галузі охорони здоров'я та зміна споживання лікарських засобів в рецептурному сегменті. У разі нормалізації госпітального забезпечення лікарськими засобами та введення системи реімбурсації держава «повернеться» на ринок як значущий покупець, а сегмент рецептурних препаратів очікує значне зростання.

Ця перспектива вже загострила конкуренцію в рецептурному сегменті - пропозиції щодо виписування препаратів тільки за міжнародною непатентованою назвою (INN), забороні візитів медичних представників до лікарів і т.п.

На жаль, МОЗ України пішло по стопах наших білоруських сусідів, де також існує програма імпортозаміщення, а не взяло приклад Росії або Казахстану, де програми націлені на розвиток локальної фарміндустрії і системи охорони здоров'я в цілому.

Однією з основних цілей програми імпортозаміщення МОЗ України декларується збільшення частки вітчизняних лікарських засобів, що закуповуються за державні кошти, до 50%. Оскільки за підсумками I кв. 2011 року в госпітальному сегменті вітчизняні виробники збільшили свою частку до 51% в грошовому, а в натуральному - майже до 90%, відкритим залишається питання, який сегмент мається на увазі, і навіщо розробляти програму на 10 років, цілі якої вже будуть досягнуті в 2011 року?

Згідно з опублікованою концепції, основними напрямками програми є надання податкових і фінансових пільг для вітчизняних виробників, пряме цільове фінансування з бюджету розробок і виробництва лікарських засобів на вітчизняних підприємствах і створення нетарифних бар'єрів для зарубіжних виробників лікарських засобів.

При цьому відсутні фінансова оцінка вартості пільг, що надаються вітчизняному виробникові, механізм оцінки використання державних фінансових ресурсів. Також в документі не прописана відповідальність вітчизняних виробників за невиконання цілей програми в призначені терміни.

Про вплив трендів розвитку фармацевтичних ринків сусідніх країн на український фармринок розповів у своїй доповіді Віктор Пушкарьов, регіональний директор «Orion Corporation» для Росії, України і країн СНД.

У країнах колишнього Радянського Союзу в посткризовий період поступово відновлюється рівень споживчого кошика, де влада зробила кроки щодо оптимізації медичного споживання. Наприклад, в Грузії і Вірменії введено в дію законодавство про паралельну торгівлі, надає спрощений допуск для продуктів з ЄС, США і Японії. Функціонування аналогічної системи в ЄС призвело до істотного зниження цін за рахунок надходження товарів з більш низьковартісних ринків всередині ЄС без шкоди якості.

Ці країни відзначають паралельну торгівлю як важливий механізм для зниження фінансового навантаження як для споживача лікарських засобів, так і для сфери охорони здоров'я.

Впровадження паралельної торгівлі системно впливає на питання брендування і ціноутворення в першу чергу щодо рецептурних препаратів, до яких потрібно бути готовим і в Україні в разі схвалення системи паралельної торгівлі. Незважаючи на потенційно великий ефект від зниження цін і оптимізації витрат на медичне споживання за рахунок паралельної торгівлі, питання безпеки споживання, в тому числі і через спеціальне ліцензування компаній, залучених в паралельну торгівлю, стануть актуальними при такому розвитку подій.

У країнах, що входять в ЄС, особливо з Східно-Європейського регіону, продовжується тиск на вартість ліків через систему референтного ціноутворення. Проте, ідентифікація цін на препарати з однаковою діючою речовиною можлива тільки в умовах стандартних вимог до якості продукції та рівню його виробництва.

В ЄС все більше фармацевтичних ринків стають залежними від платника (фондів реімбурсації і госпіталів), що часто не збігається з інтересами пацієнта з отримання найбільш ефективного і часто дорогого лікування. Госпітальний сегмент формується за рахунок проведення прозорих тендерів.

Введення відкритої тендерної практики в госпітальному сегменті і системи паралельної торгівлі і генеричною субституции (заміни дорожчого препарату на аналог, якщо його вартість покривається страхуванням) в кінцевому результаті призвело до зниження рівня цін на фармацевтичну продукцію на європейському фармацевтичному ринку.

У Росії і більшості країн СНД збільшення обсягу ринку фармпродукції взаємопов'язане з ростом цін на них. Наш північний сусід в 2010 р ввів в дію обмеження аптечних націнок, а потім - і обмеження на ціни препаратів із переліку життєво необхідних і найважливіших лікарських засобів (ЖНВЛП). Введення даного регулювання, спочатку спрямованого на зниження фінансового навантаження на пацієнтів, призвело до виникнення проблеми забезпечення лікарськими засобами населення і функціонування каналів дистрибуції, незважаючи на солідне фінансування споживання більшості продуктів з регульованою ціною через систему додаткового лікарського забезпечення (ДЛО).

На думку доповідача, ця законодавча ініціатива є прикладом регулювання фармринку, який не слід повторювати українській владі при реформуванні галузі.

Роблячи спроби контролювати фінансове навантаження системи охорони здоров'я в Україні через реєстрацію цін на групи товарів, держава повинна виступати учасником цього процесу за допомогою системи фінансування (реімбурсації) споживання життєво необхідних препаратів.

Пріоритетність розвитку фармацевтичної галузі в Росії через програму ФАРМА 2020 і динамічний розвиток цього сектора в Європі наочно демонструють слабкість недавно запропонованого для публічного обговорення проекту Програми імпортозаміщення ліків в Україні і необхідність координації бізнесу та органів влади навколо програми оптимізації медичного споживання.

Досвідом впровадження законодавчих ініціатив в Росії і їх наслідків поділився Юрій Крестинский, директор Інституту розвитку суспільної охорони здоров'я.

Регуляторна активність уряду Російської Федерації в 2010 - початку 2011 р впливає на всю систему охорони здоров'я країни і систему забезпечення лікарськими засобами населення в цілому. Базовим з прийнятих законів є федеральний закон «Про обов'язкове медичне страхування в Російській Федерації». Цим законодавчим актом медичним установам недержавної форми власності надана можливість виконувати державні замовлення з надання медичних послуг. Таким чином, населенню надано право вибору страхових організацій та медичних установ державної або комерційної форми власності, де він хоче обслуговуватися.

Також одним з важливих законів, що зробив істотний вплив на розвиток російського фармринку, є закон «Про вдосконалення правового становища державних муніципальних установ», який дозволяє до 2012 р змінювати організаційно-правові форми, передавати державні муніципальні заклади в управління недержавним. Після введення в дію цього закону очікується збільшення припливу інвестицій в галузь охорони здоров'я. Цьому сприяє великий обсяг ринку медичних послуг в грошовому вираженні на території Російської Федерації.

Ще одним законодавчим актом, прийнятим урядом РФ, був закон «Про обіг лікарських засобів», в який регулярно вносяться доповнення (або зміни). Законом регулюється рівень націнки в залежності від відпускної вартості лікарського засобу. В результаті на російському фармринку відбулося заміщення дорогих препаратів більш дешевими. У підсумку в 2010 р вперше обсяг російського фармринку збільшився в натуральному вираженні.

На даний момент на узгодженні уряду знаходиться проект закону «Про основи охорони здоров'я громадян РФ», в якому передбачаються обмеження комунікацій фахівців охорони здоров'я з Медпредставники.

Незважаючи на регуляторні складності, перспективи розвитку російського фармринку залишаються оптимістичними. Збільшення обсягу ринку лікарських засобів в Росії в 2011 р прогнозується на рівні 15%, але через деяких законодавчих ініціатив в системі охорони здоров'я країни в I півріччі 2011 р його зростання може сповільнитися.

Підсумовуючи свій виступ, доповідач відзначив позитивний вплив більшості введених в дію законодавчих новацій в Росії, на які можна було б звернути увагу при реформуванні системи охорони здоров'я в Україні.

На закінчення 1-ї сесії експерти фармринку висловили свою думку щодо очікуваних приростів продажів компаній і величини приросту бюджету. На думку Жана-Поля Шоєр, керуючого директора «Санофі» в Україні та Республіці Білорусь, подальший розвиток українського фармринку передбачає підвищення вартості препаратів. Однак, для компанії «Санофі» підвищення цін на свої препарати обумовлено тільки зміною гривневого курсу і ніякими іншими змінами, так як важливо зберігати доступність життєво важливих препаратів для пацієнтів. У своєму подальшому розвитку компанія орієнтується на зростання обсягу продажів в натуральному вираженні, а не в вартісному.

Експерт української фарміндустрії Володимир Телявскій, директор ПАТ «Київський вітамінний завод», припустив, що майбутнє зростання обсягу фармринку в грошовому вираженні буде обумовлений перерозподілом за рахунок нових молекул і відповідним підвищенням вартості лікарських засобів.

Експертами фармринку були представлені прогнози очікуваного зростання обсягу продажів лікарських засобів в їхніх компаніях. Причому думки експертів схожі - 15-20%. Саме такий приріст буде закладено до бюджетів успішних фармкомпаній на наступний рік і такий приріст обсягу продажів лікарських засобів вони очікують отримати.

Віталій Гордієнко, голова представництва компанії «Абботт Лабораторіз С.А.» в Україні, озвучив прогнозований приріст окремих сегментів госпітального ринку, в яких представлені препарати компанії - 15%. Він буде, в першу чергу, забезпечений зберігається розривом між числом пацієнтів, які отримують препарати для лікування ВІЛ / СНІДу, і які потребують них, а також непокритими потребами в нових інноваційних методах лікування і розвитком інших галузей медицини.

Денис Шевченко, виконавчий директор фармацевтичної асоціації «ФАРМУКРАЇНА», зазначив, що прогнозоване зростання бюджету фармкомпаній в грошах на 20% передбачається в номінальному значенні, але яким буде реальне зростання з урахуванням можливої ​​девальвації національної валюти - залишається під питанням. Також експерт зазначив, що вплинути на приріст продажів можуть підвищена увага і дії по відношенню до фарміндустрії з боку фіскальних органів.

Хто володіє інформацією, той володіє світом! У мінливих умовах в світі в цілому і на не зовсім розвиненому вітчизняному фармринку зокрема це, мабуть, головний чинник для зростання компаній. І досягти його можна за допомогою одночасного моніторингу всіх показників розвитку фармринку в одній програмі. Такий інструмент значно полегшує бюджетне планування.

Ознайомитися з презентаціями учасників конференції «Фармбюджет-2012» можна на сайтах www.morion.ua , www.apteka.ua .

Антон Фірсов,
фото Анатолія Бєлова

Цікава інформація для Вас: