Наш ассоциированный член www.Bikinika.com.ua

стратегія зростання

  1. Сім з 20 найкасовіших картин в історії російського кінопрокату - мультфільми.
  2. За підсумками 2015 р оборот ринку ліцензій, виданих студією, склав 3,5 млрд рублів.

Сім з 20 найкасовіших картин в історії російського кінопрокату - мультфільми. З 2016 року в російський прокат вийшло понад 25 вітчизняних фільмів і лише чотири повнометражні анімації. Російські споживачі люблять мультики, і ніша вітчизняних повнометражних анімаційних фільмів практично вільна.

Однак, незважаючи на гігантський потенціал, абсолютна більшість інвесторів дивиться на цю нішу з побоюванням. По-перше, анімаційне виробництво вкрай затратно, і якщо робити на високому рівні, то грошей піде як на високобюджетний кінофільм: робота над невеликою сценою може йти кілька тижнів, а вартість хвилини обчислюватися десятками тисяч євро. По-друге, в кінотеатрах чимало відмінних іноземних картин, і уявити продукт, здатний на рівних боротися за увагу глядача з культовими героями американських мультиків, російської анімаційної студії просто неможливо.

Сім з 20 найкасовіших картин в історії російського кінопрокату - мультфільми.

Винятків з цього правила два - студії «Млин» і «Петербург». Але «Петербург», який створив «Смішариків», спочатку орієнтувався на серіал, а повнометражні сиквели і приквели - вже результат комерційного успіху телевізійної версії. «Млин» ж відразу робила повний метр, і її повнометражні мультфільми подивилися понад 30 млн осіб, загальні касові збори перевищили 160 млн доларів. Завдяки цьому вона з невеликого гравця або навіть, скоріше, групи ентузіастів за кілька років перетворилася в одну з найбільших і найбільш відомих компаній на російському ринку анімації.

За останні десять років вона зуміла не тільки вибудувати цілу мультиплікаційну всесвіт навколо своїх героїв, а й «перенести» їх в реальний світ за допомогою ефективної системи управління авторськими правами. До подібної диверсифікованої бізнес-моделі компанія прийшла не відразу. Спочатку «Млин» діяла за класичною для «полнометражнік» схемою: розробка нового мультфільму, прокат, розбір помилок.

Олександр Боярський
співзасновник студії анімаційного кіно «Млин»

Історія студії почалася в 1997 році, коли до продюсера Сергія Сельянова звернувся його друг Олександр Боярський з пропозицією взяти участь у створенні анімаційного проекту, що запускається на замовлення англійських інвесторів. Сельянов на той момент вже був успішним продюсером, але спеціалізувався виключно на ігровому кіно.

Наприклад, його студія СТВ брала участь в створенні таких фільмів, як «Брат» або «Особливості національної риболовлі». Секрет успіху, який дозволив студії відірватися від конкурентів, - правильно вибудувана робота з продуктом. Якщо по-простому, то вміння створити відмінну річ, яка буде викликати щирі емоції. Можна придумати відмінну рекламну кампанію, прорахувати бездоганний фінансовий план, домовитися про прокат з кінотеатрами, але якщо мультфільм і його герої не викликають у глядачів відгуку, то все це буде марним. І ми бачили чимало подібних прикладів.

Зате якщо творці, придумавши історію і персонажів, потраплять прямо в серце аудиторії, це дозволить побудувати навколо них величезну вигадану всесвіт, за прилучення до якої глядач погодиться платити знову і знову. Такими героями для «Млинки» стали билинні богатирі.

До початок 2003 року команда вже завершила роботу над мультфільмом «Карлик Ніс» - великим і складним проектом, в який було вкладено безліч сил і засобів. Незважаючи на те що він зібрав рекордну для російського мультфільму в той час касу, витрачені кошти так і не повернулися, і перед студією, що створила відмінний продукт, маячила дуже невесела перспектива. Поліпшити ситуацію допомогло те, що половину бюджету мультфільму склало фінансування від Міністерства культури, чия допомога дозволила знизити втрати студії.

Так чи інакше, питання про нові ідеї для роботи був як ніколи актуальний. І одного разу на електронну пошту компанії впало лист з темою «Пишу сценарії мультфільмів на замовлення» від якогось Максима Свєшнікова. У відповідь пролунало прохання надати зразок, і через кілька днів в студію прийшов двадцатістранічний сценарій короткометражного мультфільму про пригоди богатиря Альоші Поповича та його мовця коня Юлія.

Керівництво студії підтримала ідею і запропонував її доопрацювати. Як виявилося пізніше, автору ідеї тоді було всього 18 років, і цей сценарій став для нього першою серйозною роботою. Лист, відправлений ним, було чистою авантюрою, але стало для нього, як і для «Млинки», стрибком в зовсім іншу реальність - теж по-своєму казкову: величезний успіх, всеросійська слава і все більш вражаючі бюджети.

Ні, така сума зборів буде недостатньою. Справа в тому, що в Росії близько половини коштів від прокату беруть собі мережі кінотеатрів. Заробивши 30 млн, ви повернете від сили половину витрачених грошей.

Так, отримавши 60 млн, ви лише зведете кінці з кінцями - такі реалії російського кіноринку. В умовах, коли мережі кінотеатрів беруть собі приблизно половину виручки від прокату, необхідно заробити в два рази більше, ніж витратили.

Всього через кілька місяців, у 2004 році, в прокат вийшов мультфільм «Альоша Попович і Тугарин змій», який при бюджеті 2,4 млн доларів зібрав майже 2 млн. На тлі складнощів «Карлика Носа», який, незважаючи на позитивні відгуки критиків , зібрав в прокаті менше 0,7 млн ​​доларів, це був справжній успіх. Мультфільм не зміг повністю окупитися в прокаті, але керівництво студії, бачачи захоплені відгуки глядачів, зрозуміло, що рухається у вірному напрямку.

Через два роки в прокат вийшла друга частина франшизи - «Добриня Микитич та Змій Горинич». Стрічка зібрала в прокаті вже 3,6 млн доларів, хоча також не змогла окупити себе на 100%.

Зате обидва мультфільму стали візитними картками студії, і до неї з пропозиціями про співпрацю стали звертатися найбільші медіакомпанії. У 2006 р «Млин» спільно з ВДТРК почала виробництво мультиплікаційного серіалу «Пригоди Лунтіка та його друзів». За десять років вийшло 488 серій про пригоди доброзичливого істоти з чотирма вухами, що впав з Місяця на Землю. Серіал знайшов аудиторію не тільки в Росії, але і за кордоном: права на трансляцію серіалу викупили медіакомпанії з країн СНД, Фінляндії, Польщі, Угорщини, Сербії і Таїланду. На даний момент тільки на YouTube мультики про «Лунтіке» подивилися понад мільярд разів.

Малий і середній бізнес є однією з ключових груп партнерів для «Млинки» і інших анімаційних студій. Справа в тому, що багато підприємців на перших порах не мають можливості (а нерідко і необхідності) створювати з нуля власні бренди.

У такій ситуації на допомогу приходить партнерство з анімаційними студіями, яким належать права на відомих аудиторії персонажів. Завдяки такій схемі будь-який підприємець може доповнити свій асортимент, наприклад, дитячим одягом або шкільним приладдям з образами улюблених героїв. Договір про таке партнерство можна потім надати в банк як частина заявки на отримання кредиту , Наприклад, на розширення чи відкриття нового виробництва.

Кредитні програми для малого бізнесу

Все, що потрібно підприємцю:
від привабливих ставок до можливості
рефінансувати кредити інших банків.

Детальніше

ПАТ Сбербанк. Генеральна ліцензія Банку Росії № 1481 від 11.08.2015

Може здатися, що для студії, що спеціалізувалася на випуску повнометражних проектів, робота над серіалом з тривалістю серії до п'яти хвилин - це зниження планки. Однак важливо розуміти, як влаштована бізнес-модель більшості великих анімаційних студій. Прокат анімаційних стрічок у кінотеатрах - це «пан або пропав»: якщо аудиторії сподобався новий персонаж, то вона буде вибудовуватися в черзі на вході в кінотеатр, щоб швидше дізнатися його історію. Якщо немає, два роки роботи над мультфільмом можна частково або повністю записати в збиток.

Керівництво «Млинки» швидко усвідомило цей ризик і знайшло елегантний спосіб, як його мінімізувати. Якщо не виходить звести ризик до нуля, необхідно знайти «противагу», який замінить подушку безпеки. Такий «подушкою» для компанії і стало виробництво серіалів.

З технологічної точки зору процеси випуску серіалів і повнометражних мультфільмів дуже схожі. Однак, на відміну від «повного метра», серіали заробляють не тільки на продажу прав на трансляцію (що само по собі надійніше, ніж кіно), але в разі успіху - на продажу прав на використання образів персонажів компаніям з інших галузей. Виробники спортивної атрибутики, одягу, канцелярського приладдя, настільних ігор, засобів особистої гігієни - всі вони охоче звертаються до анімаційним студіям для розміщення їх героїв на своїх товарах. У числі клієнтів студії не тільки невеликі і середні російські компанії, але і глобальні гравці - англо-голландський Unilever і італійська Ferrero.

Так, серед товарів для дітей м'які іграшки займають особливе місце, на них серед усіх іграшок припадає найбільша частка - майже 30% продажів. До того ж виробництво м'яких іграшок технологічно простіше і дешевше. взявши кредит на короткий термін, можна швидко налагодити виробництво.

На ляльок доводиться лише близько 10% продажів дитячих іграшок. Вони за цим показником поступаються і м'яких іграшок, і конструкторам, і відеоігор.

Анімаційним студіям є за що боротися - не дивлячись на складнощі в економіці, ринок дитячих товарів стабільно зростає. Якщо в 2009 році, за даними Ipsos Comcon, росіяни витратили на своїх чад 311 мільярдів рублів, то вже в 2012-му - 437 млрд, а в 2016-м - 529 млрд. Частина цих коштів - витрати виробників на оплату ліцензій анімаційних студій .

Фактично бізнес по ліцензуванню став для «Млинки» страховкою на випадок, якщо нові проекти не зберуть достатню каси. Наприклад, за підсумками 2015 р оборот ринку ліцензій, виданих студією, склав 3,5 млрд рублів.

За підсумками 2015 р оборот ринку ліцензій, виданих студією, склав 3,5 млрд рублів.

Такої суми вдалося досягти не лише завдяки впав з Місяця Лунтінку, а й розширенню інших проектів. Наприклад, в 2007 р «Млин» випустила мультфільм «Ілля Муромець і Соловей-розбійник», який зібрав в кінотеатрах майже 10 млн доларів. Це стало першим випадком в історії, коли російський мультфільм зміг окупитися в прокаті.

В результаті, почавши як невелика студія, «Млин» перетворилася на найбільшого гравця галузі, який значно випереджає конкурентів і за кількістю аніматорів, і за величиною бізнесу. Богатирська сага і інші мультфільми компанії за кілька років зібрали поки позамежну для місцевих конкурентів касу - 160 млн доларів. І прибуток продовжує надходити в «Млин» і через роки після прокату, тому що створені нею герої - не тільки улюблені дитячі персонажі, а й зірки, навколо яких крутиться ціла індустрія.

Новости