Часті ГРВІ та алергія: чи є зв'язок?

1. Чому ж алергіки частіше хворіють на ГРВІ та важче переносять це захворювання?
2. Нежить: лікувати або не лікувати?
3. Лікуємо ГРВІ у алергіків!
4. Зілола® - Життя без алергії реальна!

Під час нежитю
дуже важко зберігати віру
в власна могутність ...
Макс Фрай

У зимові холоди, що змінюються нечастими відлигами, ймовірність стати жертвою застуди висока як ніколи. Прокидаючись вранці, ми відзначаємо слабкість, головний біль, нежить, відчуття закладеності носа і різке зниження загального тонусу. Переповнює відчуття безсилля, адже тільки недавно вдалося позбутися від нежиті, що дістався у спадок від попередньої застуди, а до цього було сезонне загострення алергічного риніту ... Чому ж не перестає дошкуляти застуда? Невже мало щорічно страждати від нападів сезонної алергії? Або, можливо, між алергією і частими застудами є зв'язок?

Складно знайти людину, яка хоча б раз за сезон не ставав жертвою застуди. Виною тому різноманіття збудників гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), яких налічується понад 300, а також швидкість їх поширення і висока контагіозність. Дуже важливе місце в цьому ланцюжку займає стан імунної системи, оскільки зниження захисних сил сприяє більшій сприйнятливості до збудників.

ГРВІ - найбільш поширена патологія, на частку якої припадає близько 90% всіх інфекційних захворювань (Ліпатова М.К., 2006). Доросла людина хворіє на ГРВІ в середньому 2 рази на рік, діти - від 3 до 6 разів. При цьому алергіки більшою мірою схильні до ризику стати жертвою респіраторних вірусів, а захворівши, значно важче переносять симптоми ГРВІ. Згідно з даними епідеміологічних досліджень поширеність алергічних захворювань в нашій кліматичній зоні коливається від 15 до 35% (Ільїна Н.І., 1999). Тому ймовірність того, що ці два захворювання зіткнуться в одному організмі, досить висока. Таким чином, у кожного 3-5-го пацієнта, який звернувся за медичною допомогою з приводу ГРВІ, може відзначатися та чи інша алергічна реакція. При лікуванні таких хворих особливо важливо проводити медикаментозну терапію з урахуванням особливостей, характерних для обох захворювань.

Чому ж алергіки частіше хворіють на ГРВІ та важче переносять це захворювання?

Секрет криється в спільності механізмів розвитку ГРВІ та алергії. Справа в тому, що такі симптоми, як набряк слизової оболонки, закладеність носа, ринорея, в однаковій мірі характерні для ГРВІ та алергічного риніту. Їх розвиток відбувається під впливом медіаторів запалення, серед яких одним з найбільш важливих є гістамін. При ГРВІ інфекційні агенти атакують клітини слизових оболонок дихальних шляхів, що власне і призводить до розвитку запального процесу (Skoner DP et al., 2001).

Гістамін, в свою чергу, сприяє збільшенню проникності стінок капілярів, гіперсекреції, що є причиною розвитку набряклості, закладеності носа і ринореї. Цікаво, що згідно з даними ряду досліджень при ГРВІ рівень гістаміну, що вивільняється тканинними базофілами, підвищується практично до значень, характерних для алергічних реакцій (Федоскова Т.Г., 2010). Тому цілком логічно, що антигістамінні засоби часто входять до складу комбінованих препаратів для симптоматичного лікування ГРВІ (Жаркова Н.Є., 2007).

Однак, що ж чекає пацієнта, у якого на тлі алергічної патології розвинулася ГРВІ? Вивільнення гістаміну, індуковане респіраторним вірусом, на тлі вже підвищеного внаслідок перебігу алергічної реакції рівня цього медіатора може призвести до посилення симптомів запалення. Крім того, важливо підкреслити, що у пацієнтів з алергічними захворюваннями навіть при відсутності відповідної симптоматики відзначається мінімальний рівень перебігу запального процесу, що, крім усього іншого, призводить до підвищення ймовірності інфікування. Це відбувається у зв'язку зі збільшенням кількості специфічних рецепторів, до яких у багатьох респіраторних вірусів «абсолютно випадково» є ключик, що дозволяє їм безперешкодно потрапляти в клітини організму і викликати ГРВІ.

Нежить: лікувати або не лікувати?

«Нежить, якщо його не лікувати, проходить через 7 днів, а якщо лікувати - через тиждень». Всім нам відома ця жарт з часткою іронії і смутку. Мабуть, тривалий нежить - один з найнеприємніших відгомонів застуди. Однак часто риніт зовсім і не пов'язаний з нею, а є наслідком розвитку алергічної реакції. Алергічний риніт - досить поширений діагноз, який встановлюють приблизно кожному 3-му пацієнту в різних країнах світу. Кількість недіагностованих випадків цього захворювання також дуже багато. Це часто пов'язано з тим, що такі симптоми, як закладеність носа, ринорея, набряклість та свербіж в свідомості багатьох з нас асоціюються з застудою. Ви скажете, якою ж алергічний риніт може бути взимку? Всі рослини давно відцвіли, ніхто не косить траву, в повітрі пролітають справжні сніжинки, а не їх сурогат у вигляді тополиного пуху. Однак існує досить значний список алергенів, які можуть викликати загострення алергічного риніту взимку, приводячи таким чином до підвищення рівня гістаміну і збільшенню запального процесу.

Список алергенів, які можуть викликати розвиток алергічного риніту в цю пору року, досить широкий:

• спори цвілевих грибів, що викликають цілорічний риніт: Aspergillus, Penicilium і т.д .;
• побутові алергени: домашня і бібліотечний пил, кліщі домашнього пилу, алергени внутріжіліщной комах (наприклад таргани);
• шерсть домашніх тварин (кішки, собаки і т.д.). Серед алергенів домашніх тварин найсильнішими є котячі. У вигляді мікрочастинок вони можуть тривалий час перебувати в повітрі приміщень, викликаючи загострення алергічного риніту навіть через кілька місяців після видалення тваринного з дому;
• пилок рослин (кімнатні або зрізані квіти).

Окремо необхідно зазначити чинники, які самі по собі не є алергенами, однак при наявності останніх можуть значно погіршити стан пацієнта, до них відносяться: вихлопні гази, озон, оксид азоту та діоксид сірки, тютюновий дим.

Дуже важливо при контакті з алергенами вчасно забезпечити правильну і регулярну терапію алергічного риніту, оскільки її відсутність може привести до розвитку ускладнень, серед яких бронхіальна астма, синусит, інфекції дихальних шляхів і середній отит.

Лікуємо ГРВІ у алергіків!

Отже, розвиток запального процесу при алергії полегшує впровадження вірусів в клітини слизової оболонки дихальних шляхів, що, в свою чергу, призводить до посилення симптомів алергії і погіршення самопочуття пацієнта. Так формується своєрідне замкнене коло, коли одне захворювання створює умови і підвищує ймовірність розвитку другого, яке погіршує перебіг першого.

Саме тому лікування ГРВІ у пацієнтів із супутньою алергічної патологією має бути комплексним. При цьому, крім відповідної медикаментозної терапії, пацієнтам рекомендується уникати контакту з алергенами, для того щоб знизити навантаження на і без того ослаблений організм. Буде корисно виключити з раціону їжу, що сприяє розвитку алергії: дріжджові продукти, квас, пиво, сир з пліснявою, вино, шампанське і іншу продукцію, що піддалася ферментації в процесі обробки. Всі ці заходи покликані зменшити вираженість алергічної симптоматики і, відповідно, тяжкість перебігу ГРВІ.

Що ж стосується медикаментозної терапії пацієнтів з ГРВІ на тлі алергічної патології, то її необхідно підбирати з урахуванням індивідуальних особливостей кожного хворого, а також характеру перебігу захворювання. При цьому в якості симптоматичної терапії буде доцільним застосування антигістамінних лікарських засобів, які надають одночасно протиалергічну і протизапальну дію (Зайцева О.В., 2006).

Слід зазначити, що антигістамінні препарати зменшують вираженість симптомів, викликаних підвищенням рівня гістаміну (закладеність носа, ринорея і набряк). При виборі такого лікарського засобу необхідно враховувати вік пацієнта, ступінь тяжкості алергії, наявність супутніх захворювань і т.п. Лікарі рекомендують віддавати перевагу антигістамінних препаратів II покоління, оскільки багато лікарських засобів I покоління надають седативну дію, негативно впливають на серцево-судинну систему, шлунково-кишковий тракт і т.д. (Курбачева О.М., Ільїна Н.І., 2006).

Ще одним аргументом на користь антигістамінних препаратів II покоління є той факт, що їх попередники можуть викликати сухість слизових оболонок дихальних шляхів. При ГРВІ це загрожує порушенням відходження мокроти, що робить недоцільним прийом цих лікарських засобів у таких пацієнтів.

Зілола® - Життя без алергії реальна!

У цьому контексті увагу привертає антигістамінний препарат ЗІЛОЛА® (левоцетиризин) угорської фармацевтичної компанії «Gedeon Richter». Діюча речовина цього лікарського засобу - левоцетиризин - належить до групи конкурентних і селективних антагоністів Н1-рецепторів гістаміну II покоління. Левоцетиризин (ЗІЛОЛА®) впливає на гістамінзалежну стадію розвитку алергічної реакції, зменшує міграцію еозинофілів, судинну проникність, обмежує вивільнення медіаторів запалення. Таким чином, він попереджає розвиток і полегшує перебіг алергічних реакцій. ЗІЛОЛА® бореться з ринореей завдяки антиексудативний ефекту левоцетиризину, який також чинить протисвербіжну та протизапальну дію. І, що особливо важливо, в терапевтичних дозах левоцетиризин майже не проявляє седативного ефекту - це дозволяє пацієнтам дихати на повні груди без оглядки на алергію.

Таким чином, препарат ЗІЛОЛА® показаний при різних алергічних реакціях: алергічний риніт, у тому числі цілорічному, хронічній ідіопатичній кропив'янці. Ефективність левоцетиризину - діючої речовини ЗІЛОЛА® - в усуненні симптомів алергічного риніту доведена в ході багатьох досліджень (Potter PC et al., 2003; Bachert C. et al., 2004; Jorissen M. et al., 2006; Klimek L. et al ., 2007).

Важливо підкреслити, що згідно з результатами дослідження левоцетиризин починає діяти вже через 1 год, а зменшення вираженості симптоматики відзначається і через 24 години після його прийому (Day JH et al., 2004). Крім того, необхідно відзначити, що лікування за допомогою левоцетиризину дозволяє поліпшити якість сну, зокрема зменшити проблеми з засипанням, кількість нічних пробуджень і випадків неспокійного сну, а також підвищити якість життя пацієнтів (Klimek L. et al., 2007). Це особливо важливо, якщо згадати, які труднощі приносить закладений ніс, і як неприємно прокидатися вночі від сухості в роті, а також відчуття, що нічим дихати.

Препарат ЗІЛОЛА® рекомендовано застосовувати по 1 таблетці (5 мг) 1 раз на добу. Важливо відзначити, що його можна призначати навіть дітям віком від 6 років. Лікарський засіб ЗІЛОЛА® приймають як з їжею, так і натщесерце, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води.

Тривалість курсу терапії визначають, враховуючи ряд факторів, в тому числі вид, тяжкість і симптоматику захворювання. Препарат можна застосовувати як протягом тижня, так і на протязі року. Тривалість лікування визначається лікарем індивідуально. В середньому вона може становити 3-6 тижні. А при терапії хронічної алергічної патології лікарський засіб ЗІЛОЛА® приймають протягом року.

Таким чином, застосування препарату ЗІЛОЛА® у пацієнтів з ГРВІ на тлі алергічної патології сприяє зменшенню вираженості таких симптомів, характерних для обох захворювань, як ринорея, чхання, закладеність носа, і, як наслідок, підвищенню якості життя дорослих і маленьких пацієнтів. Дозвольте собі дізнатися, яке воно - життя без алергії!

Євгенія Лук'янчук

Цікава інформація для Вас: