Наш ассоциированный член www.Bikinika.com.ua

Чи потрібно знижувати рівень артеріального тиску нижче 120/80 мм рт. ст.

Резюме. Проведено порівняння зі стандартними цільовими показниками

Артеріальна гіпертензія - одне з найпоширеніших проблем зі здоров'ям у світі, якій приділяється підвищена увага з боку науково-медичної спільноти Артеріальна гіпертензія - одне з найпоширеніших проблем зі здоров'ям у світі, якій приділяється підвищена увага з боку науково-медичної спільноти. Проведене рандомізоване контрольоване багатоцентрове дослідження з вивчення систолічного артеріального тиску (Systolic Blood Pressure Intervention Trial - SPRINT) показало, що інтенсивна терапія, спрямована на досягнення цільового рівня систолічного артеріального тиску нижче 120 мм рт. ст. у людей похилого віку з артеріальною гіпертензією і високим ризиком розвитку серцево-судинних захворювань, але без цукрового діабету або інсульту в анамнезі, призводить до зниження частоти розвитку кардіоваскулярної патології та летальних випадків в порівнянні зі стандартним лікуванням, фокусується на цільовий рівень систолічного артеріального тиску нижче 140 мм рт. ст. І хоча більш низькі показники частоти випадків розвитку серцево-судинних подій, пов'язані з інтенсивним лікуванням, можуть привести до поліпшення стану здоров'я, серйозні побічні ефекти, включаючи симптоматичну гіпотензію, порушення свідомості внаслідок зниження церебрального кровотоку і гостру ниркову недостатність, були більш поширені серед учасників групи інтенсивної терапії.

Відзначається, що антигіпертензивна терапія може чинити негативний вплив на такий показник, як якість життя, пов'язане зі здоров'ям, тому важливо оцінити вплив інтенсивного лікування не тільки на частоту серцево-судинних подій і смертність, а й на комплексні результати, не менш важливі для самого пацієнта . Виходячи з цього, велика міжнародна група вчених провела дослідження, в ході якого спробувала вирішити три основних питання. По-перше, чи дійсно пацієнти групи інтенсивної терапії відзначають поліпшення самопочуття в порівнянні з контрольною групою? По-друге, чи були значні відмінності в досягнутих результатах між двома групами? По-третє, наскільки інтенсифікація терапевтичного підходу вплинула на прихильність пацієнтів лікуванню? Результати цієї роботи опубліковані 24 серпня 2017 року в журналі «New England Journal of Medicine».

Уточнимо, що первинними наслідками в рамках дослідження вважали інфаркт міокарда, гострий коронарний синдром, інсульт, серцеву недостатність і летальний результат внаслідок серцево-судинного захворювання. Учасниками випробування стали особи у віці 50 років і старше, які мають рівень систолічного артеріального тиску від 130 до 180 мм рт. ст. В цілому в дослідженні взяли участь 9361 (4678 - інтенсивна терапія, 4683 - стандартне лікування) осіб.

Встановлено, що середнє систолічний артеріальний тиск на вихідному рівні склало 139,7 ± 15,6 мм рт. ст. і було подібним в обох порівнюваних групах. Через 1 рік спостереження середнє систолічний артеріальний тиск становив 136,2 мм рт. ст. в групі стандартного лікування і 121,4 мм рт. ст. - в групі інтенсивної терапії, різниця - 14,8 мм рт. ст. (95% довірчий інтервал; в діапазоні 14,3-15,4 мм рт. Ст.). Відзначено, що незважаючи на різницю між досягнутими рівнями систолічного артеріального тиску, середні показники фізичного і розумового здоров'я між порівнюваними когортами пацієнтів не продемонстрували істотних відмінностей.

Крім цього, незважаючи на зазначені відмінності, більшість учасників у кожній групі повідомили, що вони були задоволені або дуже задоволені досягнутим рівнем їх артеріального тиску (88,6% в групі інтенсивної терапії і 88,2% - в групі стандартного лікування). Невеликі, але істотні відмінності між двома групами відзначені щодо задоволеності лікарськими засобами, отриманими при дослідженні: 62,1% учасників когорти інтенсивної терапії і 57,7% - групи стандартного лікування повідомили про те, що вони дуже задоволені отриманими препаратами. В цілому 44,4% учасників повідомили про високу прихильності антигіпертензивної терапії через 12 міс, і ніяких значних відмінностей між двома групами учасників щодо прихильності до лікування не відзначено.

На думку авторів, інтенсифікація антигіпертензивної терапії мало вплинула на зміни результатів лікування для пацієнтів і їх прихильність відповідним лікарських засобів. Таким чином, переваги, які спостерігаються при інтенсивному впливі на рівень артеріального тиску щодо частоти розвитку серцево-судинних подій і летальних випадків, не супроводжувалися погіршенням фізичних і розумових функцій або розвитком депресивних симптомів згідно із заявою учасників. Фактично задоволеність як досягнутим рівнем артеріального тиску, так і антигіпертензивними препаратами через 12 міс спостереження була трохи вищою серед когорти інтенсивної терапії, хоча розходження між двома групами лікування були незначними.

Дослідники припустили, що інтенсивна антигіпертензивна терапія може надавати несприятливий вплив, незважаючи на те що вона призводить до зниження частоти розвитку серцево-судинних подій і асоційованої смертності у порівнянні зі стандартними методами лікування. Хоча зниження кровотоку в результаті інтенсивного лікування може впливати на різні органи, була виражена особлива заклопотаність, що середній артеріальний тиск у пацієнтів, які застосовують інтенсивне антигіпертензивне лікування, особливо серед осіб старшого віку, може бути занадто низьким для підтримки адекватної мозкової перфузії. Однак деякі дослідження показали, що довгострокове антигіпертензивне лікування призводить до підвищення мозкового кровотоку і поліпшення проявів ортостатичноїгіпотензії у людей похилого віку з артеріальною гіпертензією.

На закінчення дослідники відзначають, що ефективне управління артеріальною гіпертензією є великим успіхом у сфері охорони здоров'я. Повідомляється, що в великих системах охорони здоров'я контроль артеріального тиску до цільових рівнів нижче 140/90 мм рт. ст. досягається у приблизно 80% пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Проте, перш ніж хворі і клініцисти ухвалять рішення про інтенсифікацію антигіпертензивної терапії, їм необхідно переконатися, що інтенсивне лікування в кожній індивідуальній ситуації не тільки знизить ризик розвитку серцево-судинних подій і смерті, але і не призведе до розвитку відповідних побічних ефектів.

Нагадаємо, в ході іншого дослідження виявлено нові особливості терапії при артеріальній гіпертензії .

  • Berlowitz DR, Foy CG, Kazis LE et al. (2017) Effect of Intensive Blood-Pressure Treatment on Patient-Reported Outcomes. N. Engl. J. Med., 377 (8): 733-744.

Олег Мартишін

По-перше, чи дійсно пацієнти групи інтенсивної терапії відзначають поліпшення самопочуття в порівнянні з контрольною групою?
По-друге, чи були значні відмінності в досягнутих результатах між двома групами?
По-третє, наскільки інтенсифікація терапевтичного підходу вплинула на прихильність пацієнтів лікуванню?

Новости