Наш ассоциированный член www.Bikinika.com.ua

Фізичні вправи поліпшують здоров'я людей з цукровим діабетом

Резюме. Відносно глікемічного контролю

Цукровий діабет є одним з найпоширеніших метаболічних захворювань у всьому світі Цукровий діабет є одним з найпоширеніших метаболічних захворювань у всьому світі. Його вивчення держава приділяє величезну увагу в науковому середовищі, і з деяких пір вважається, що фізичні вправи відіграють важливу роль у профілактиці та контролі цукрового діабету 2-го типу. У результатах одного з досліджень повідомляється, що як фізична активність помірної інтенсивності, так і високий рівень аеробного продуктивності незалежно знижують ризик розвитку цукрового діабету 2-го типу у чоловіків середнього віку. У поздовжньому дослідженні фізичної активності, проведеному в Канаді, також виявлена ​​зворотна зв'язок між аеробного продуктивністю і частотою розвитку цукрового діабету незалежно від рівня фізичної активності. Ці два дослідження показують, що фізична активність і аеробне продуктивність незалежно пов'язані з ризиком розвитку цукрового діабету 2-го типу.

Пікове споживання кисню є золотим стандартним показником аеробної продуктивності згідно із заявами Американської асоціації серця (American Heart Association). Цей показник знижений у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу в порівнянні зі здоровими людьми і є важливим щодо прогнозу довгострокової серцевої смертності у хворих на цукровий діабет. В одному з досліджень повідомляється про зворотну кореляцію між резистентністю до інсуліну і піковим споживанням кисню у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу. Крім того, аеробні вправи значно підвищують цей показник і покращують глікемічний контроль у таких пацієнтів згідно із заявами Американського коледжу спортивної медицини (American College of Sports Medicine) і Американської діабетичної асоціації (American Diabetes Association). Проте вплив аеробного продуктивності на поліпшення глікемічного контролю, пов'язане з аеробними тренуваннями у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу, остаточно ще не встановлено.

Основною метою дослідження здоров'я, проведеного університетом Хіросіми (Hiroshima University Health Promotion Study), Японія, була оцінка серцево-судинних, метаболічних і гормональних реакцій на аеробні тренування у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу. Виходячи з його результатів, вчені, які є авторами цього дослідження, раніше повідомляли, що аеробні вправи середньої інтенсивності протягом 12 міс зменшують прояви окисного стресу і покращують глікемічний контроль у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу. У поточному дослідженні, результати якого опубліковані 18 серпня 2017 року в журналі «Diabetology & Metabolic Syndrome» ( «Діабетологія і метаболічний синдром»), японські вчені визначили вплив аеробного продуктивності на глікемічний контроль.

Для цього учасникам з встановленим на цукровий діабет 2-го типу було запропоновано проводити аеробні тренування протягом 12-місячного періоду, при цьому автори вивчали показники пікового споживання кисню і рівні гликированного альбуміну (який з недавніх пір запропонований в якості альтернативного маркера цукрового діабету) в сироватці крові на початку дослідження і через 3; 6 і 12 міс. Група дослідження складалася з 53 амбулаторних пацієнтів чоловічої статі у віці 35-74 року до встановленого на цукровий діабет 2-го типу. Згодом ця група була розділена на 2 когорти: менш активні (менше 3 тренувань в тиждень) і більш активні учасники (більше 3 тренувань в тиждень). Критерії виключення: глікозильований гемоглобін ≥10%, наявні клінічні дані про діабетичних мікро- або макросудинних ускладненнях, терапія інсуліном, нездатність виконувати фізичні вправи, медичні протипоказання, відхилення в спірометрії (відповідно до критеріїв Американського торакального спільноти - American Thoracic Society).

В результаті виявлено, що збільшення пікового споживання кисню за рахунок тривалих аеробних вправ пов'язане з поліпшенням глікемічного контролю. У той же час варто відзначити, що після 3; 6 і 12 міс тренувань значне поліпшення глікемічного контролю спостерігалося тільки у суб'єктів, класифікованих як когорта більш високої активності. Автори звертають увагу, що деякі попередні дослідження показали тісний зв'язок між аеробного продуктивністю і частотою розвитку цукрового діабету 2-го типу незалежно від рівня фізичної активності, а результати цього дослідження свідчать, що ступінь аеробного продуктивності впливає на зміни глікемічного контролю, пов'язані з аеробним тренуванням у пацієнтів з діабетом 2-го типу.

Кисень надходить в легені під час дихання і посилено переноситься з потоком крові до працюючих м'язів, які задіяні під час аеробних вправ. Для аеробного перетворення глюкози в енергію при аеробних вправах потрібна достатня поглинання кисню. На думку авторів, цей факт може пояснювати зв'язок між показником аеробної продуктивності (піковим споживанням кисню) і поліпшенням глікемічного контролю, досягнутого шляхом аеробного тренування, але достовірний механізм на даний момент не може бути повністю роз'яснено. Передбачається, що аеробне тренування підвищує поглинання кисню і підсилює його використання на рівні скелетних м'язів, що збільшує окислительную здатність цих м'язів і в кінцевому рахунку підвищує чутливість тканин до інсуліну і покращує глікемічний контроль.

Вчені уточнюють, що існують деякі обмеження цього дослідження. По-перше, розмір вибірки був відносно невеликим. По-друге, тренування в цьому дослідженні проводилися без спостереження підготовленого фахівця, і, відповідно, це дослідження можна розглядати як оцінку ефектів вправ в натуралістичної середовищі.

На закінчення дослідники прийшли до висновків, що вихідний пік і пікове споживання кисню, збільшене за рахунок аеробних фізичних вправ, можуть зіграти важливу роль в поліпшенні глікемічного контролю у пацієнтів чоловічої статі з цукровим діабетом 2-го типу. Проте необхідні подальші дослідження для більш детального з'ясування зв'язку між аеробного продуктивністю і поліпшенням глікемічного контролю після тренування при цукровому діабеті 2-го типу.

Зверніть увагу, виявлено важливий компонент дієти при цукровому діабеті .

  • Nojima H., Yoneda M., Watanabe H. et al. (2017) Association between aerobic capacity and the improvement in glycemic control after the exercise training in type 2 diabetes. Diabetol. Metab. Syndr., 9: 63.

Олег Мартишін

Новости